Bédélia

Bédélia (in English usually written as Bedelia) was the archetype of the French cyclecars.
This automobile was manufactured by the Bourbeau et Devaux Co. of Paris from 1910 to 1925 to a design by Robert Bourbeau. Rather than scaling down existing motor-car designs, Bourbeau chose to adapt mainly motor-cycle practice for his design, giving rise to the cyclecar designation. The low and light car carried its two passengers in tandem with the passenger seated at the front, while in the rear was the person doing the steering. Single-cylinder or 10 hp V-twin engines were used. Drive was to the rear wheels through a belt which could be moved between pulleys to give a two speed transmission. The front axle was centre pivotted with suspension by a single mid mounted coil spring and the steering was by a cable and bobbin. Elliptic leaf springs were used at the rear. The method of changing gear was unusual. The rear driver had to operate a lever which slackened the belt by moving the rear axle forwards and then the passenger had to move the belt between pulleys by means of a separate lever. How the car was driven without a passenger is not explained. On later cars the levers were moved so that the driver could steer the car for himself. Before World War I, Bédélia cyclecars sold very well, even in Britain.
A Bédélia won the 1913 Cyclecar Grand Prix held at Amiens. A Morgan came in first, Morgan enthusiasts have claimed it as a win to the present day and it was largely on publicity from this success that Morgan broke into the French market, resulting in the creation of the Darmont company and, tangentially, Sandford. Nevertheless, the second placed French car was subsequently awarded the victory.
Manufacturing rights were obtained by a dealer, a Monsieur Binet in 1920 and he had an updated version of the cars made for him by Mahieux of Levallois-Perret, Seine. The body design was modified to let the driver and passengers sit and a conventional three speed gearbox was fitted. Engines of up to 990 cc were offered.
Commercial
The car's launch coincided with a "Petroleum/gasoline War" involving the competing commercial interests of the United States, Romania and other countries. France, having no indigenous oil supplies of its own, and the Algerian reserves not yet discovered, was particularly badly hit, and government exacerbated the challenge for the infant auto-industry with new car taxes. The light-weight Bedélia cyclecar's introduction was therefore timely. With the cyclecar boom over the company collapsed in 1925.

wikipedia.org (en)

Bédélia

Bédélia
Общие данные
Производитель - 1910-1916 Bourbeau et Devaux Co. / 1920-1925 Mahieux
Годы производства - 1910-1925
Сборка - Франция
Дизайн и конструкция
Тип кузова - 0‑дв. тандем (2‑мест.) / 0‑дв. тандем (3‑мест.)
Компоновка - переднемоторная, заднеприводная
Колёсная формула - 3 × 2
Двигатель

Quentin 1
Общие данные
Производитель - Quentin
Макс. скорость - 55
Производительность
Максимальная мощность - 4 л. с.
Камера сгорания
Цилиндров - 1
Клапанов - 1
Диаметр цилиндра - 76 мм
Ход поршня - 85 мм
Питание
Охлаждение - воздушное

Bedelia V2
Общие данные
Производитель - Bedelia
Тип - 1058
Макс. скорость - 100
Производительность
Максимальная мощность - 5,8 кВт (8 л. с.), при 1800 об/мин
Камера сгорания
Конфигурация - V2
Цилиндров - 2
Клапанов - 2
Диаметр цилиндра - 82 мм
Ход поршня - 100 мм
Питание
Охлаждение - воздушное

Трансмиссия - 2 ст. клиноременная
Массогабаритные характеристики
Длина - 3570 мм
Ширина - 1050 мм
Колёсная база - 2650 мм
Масса - 228 кг

Bédélia - семейство французских автомобилей мотоциклетного типа, относящееся к классу циклокаров. Производились с 1910 по 1925 год компанией Bourbeau et Devaux Co. Всего было выпущено около 2000 машин, на 2010 год в рабочем состоянии известно 6 автомобилей. Название автомобили получили по первым буквам фамилий создателей - Роберта Борбье (Robert Bourbeau) и Анри Девуа (Henri Devaux).
Конструкция
Первый автомобиль этой серии создан в 1910 году. Борбье не пошёл по пути уменьшения в размерах существовавших на тот момент концепций автомобилей, а выбрал путь применения главным образом мотоциклетных решений в конструкции, что сделало его одним из первых в совершенно новом классе автомобилей - «циклокаров». Маленькая и лёгкая двухместная машина отличалась тем, что водитель и пассажир сидели друг за другом, по схеме «тандем», причём водитель находился сзади. На первых экземплярах применялись одноцилиндровые двигатели Aster, затем одно- или двухцилиндровые V-образные двигатели, производства Bedelia, JA Prestwich Industries или St. Quentin. Трансмиссия клиноременная с приводом на задние колеса, причём выбор передачи осуществлялся перемещением ремня между шкивами различного диаметра. Механизм переключения передач был очень необычен - для выбора передачи водитель перемещал специальным рычагом заднюю ось вперед, ослабляя натяжение ремня, а пассажир другим рычагом переключал ремень между шкивами. Как автомобиль управлялся без пассажира, не уточняется. На более поздних моделях все органы управления были перемещены к водителю, так что он мог управлять самостоятельно. Передняя ось с пружинной подвеской, поворачивалась целиком вокруг точки подвешивания, рулевое управление - тросовое с бобиной. Задняя подвеска рессорная, тормоза рычажные. Автомобиль оснащался шинами размерности 6,50 х 50.
Коммерческий успех
Перед Первой мировой войной циклокары Bedelia пользовались спросом, в том числе и в Великобритании. Выпуск машины совпал с «бензиновой войной», в которой столкнулись коммерческие интересы США, Румынии и других стран. У Франции не было собственной нефти, а запасы в Алжире ещё не были известны. В результате французское правительство осложнило жизнь собственной молодой автоиндустрии введением дополнительных налогов на автомобили. Потому был очень своевременным выпуск простой и недорогой машины. Вскоре после начала Первой мировой войны производство было свернуто, а в 1920 году права на конструкцию автомобиля выкупил Monsieur Binet, после чего началось производство обновленной версии в мастерской «Mahieux» в городе Леваллуа-Перре на Сене. Была изменена конструкция кузова, так, что два пассажира могли сидеть рядом друг с другом, по-прежнему, перед водителем, а также была применена трёхскоростная коробка передач. Однако, автомобиль уже не выдерживал конкуренции, в особенности, со стороны машин с карданным приводом колес, и в 1925 году производство было свёрнуто окончательно. По разным данным, было произведено от 2 до 3 тысяч автомобилей.
Модификации
С началом войны предполагалось использовать автомобиль как санитарный (носилки располагались поверх моторного отсека и сиденья пассажира), и пулеметный - в данном случае, место переднего пассажира было оборудовано под огневую точку.
Участие в спортивных соревнованиях
Автомобили Bedelia успешно выступали в различных соревнованиях:

в 1911 и 1912 годах победа в классе «Циклокар» на соревнованиях Meeting du Mans;
в 1911 и 1912 победа на Course de Val Suzon;
в 1911 и 1912 победа на Course de Gometz le Châtel;
в 1912 году на треке в Бруклэнде Bedelia установил часовой рекорд скорости - 74 км/ч, рекорд на 50 и на 100 миль, а наивысшая скорость составила 104 км/ч;
в 1912 году заняла первое место в гонках Tour de France в категории «Циклокар»;
в 1912 году - первое и второе места в Gran Prix de France;
первые места в Course de Gaillon в 1911, 1912 и 1913 гг.;
в 1912 и 1913 победа на Circuit de Paris;
в 1913 второе место на соревнованиях Cyclecar Grand Prix в Амьене. Первое место занял циклокар Morgan;
в 1913 первое и второе места в Course Paris-Le Havre;
в 1913 победа в Course Paris-Nice.

В общей сложности, автомобили одержали 29 побед и установили несколько мировых рекордов.
В сувенирной и игровой индустрии
Модель в масштабе 1/43 была выпущена в Италии фирмой Brumm.

wikipedia.org (ru)

Bédélia

Bédélia
Bourbeau et Devaux Co
Тип - автомобілебудівна компанія
Галузь - Автомобілебудування
Доля - 1920 - права на конструкцію автомобіля викупила фірма Mahieux et Cie
Наступник(и) (спадкоємці) - Mahieux et Cie
Засновано - 1910
Засновник(и) - Роберт Борб'є / Анрі Девуа
Закриття (ліквідація) - 1920
Причина закриття - Банкрутство
Штаб-квартира - Париж, Франція
Продукція - Транспортні засоби
Клієнти - 2000-3000

Bédélia (Беделіа) - з 1910 року французький виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Париж. У 1920 році права на конструкцію автомобіля викупила фірма Mahieux et Cie. У тому ж році компанія припинила власне виробництво автомобілів.
Роберт Борб'є та Анрі Девуа. Заснування компанії
Розробниками легкої і простої оригінальної машини, яка швидше нагадувала керований візок, стали торговці вугіллям Анрі Девуа (Henri Devaux) і Роберт Борб'є (Robert Bourbeau). Торговці одного разу розбили свій мотоцикл і вирішили, що їм необхідно створити більш стійкий засіб пересування, але щоб при цьому він був максимально простим і дешевим.
Так з'явилися нові авто - цикломобілі, які у Франції отримали назву «вуатюретка», а в Англії - «сайклкар». Свій недорогий і абсолютно простий за конструкцією автомобіль торговці назвали Bédélia - вважається, що назва марки пов'язана з ініціалами засновників настільки оригінальної фірми. Простота конструкції і технічних характеристик автомобілів Bédélia також пояснювалася досить просто: Борб'є і Девуа не мали достатньо фінансових засобів для розробки більш досконалого автомобіля.
Початок виробництва автомобілів
Перший автомобіль цієї серії був створений у 1910 році. Борб'є не пішов по шляху зменшення в розмірах концепцій автомобілів, що існували на той момент, а вибрав шлях застосування головним чином мотоциклетних рішень в конструкції, що зробило його одним з перших в абсолютно новому класі автомобілів - «циклокарів». В цілому, машина під маркою Bédélia виглядала як вузький і довгий візок на велосипедних колесах. Маленька і легка двомісна машина відрізнялася тим, що водій і пасажир сиділи один за одним на сидіннях, обшивка яких представляла собою мішки з-під вугілля, за схемою «тандем», причому, водій знаходився позаду.
На перших примірниках застосовувалися одноциліндрові двигуни Aster, потім - одно- або двоциліндрові V-подібні двигуни, виробництва JA Prestwich Industries, St. Quentin або власної конструкції. Робочий об'єм двоциліндрового агрегату становив трохи більше 1 літра, а потужність - близько 10 кінських сил. Діаметр циліндра мотоциклетного двигуна становив 82 мм, а хід поршня - 100 мм. Трансмісія була клинопасовою двоступінчастою з приводом на задні колеса, причому, вибір передачі здійснювався переміщенням ременя між шківами різного діаметру. Механізм перемикання передач був дуже незвичний - для вибору передачі водій переміщав спеціальним важелем задню вісь вперед, послаблюючи натяг паса, а пасажир іншим важелем перемикав пас між шківами. Як автомобіль управлявся без пасажира невідомо.
На більш пізніх моделях всі органи управління були переміщені до водія, так що він міг керувати самостійно. Передня вісь з пружинною підвіскою поверталася цілком навколо точки підвішування, рульове управління було тросовим з бобіною. Задня підвіска була ресорною, гальма - важільні стрічкові на задній осі. Кузов автомобіля був повністю виконаний з дерева, так само, як і його рама. Максимальна швидкість машини Bédélia досягала 85 кілометрів на годину. Автомобіль оснащувався шинами розмірності 6,50 х 50.
Перед Першою світовою війною циклокари Bédélia користувалися попитом, в тому числі і у Великій Британії. Випуск машини збігся з «бензиновою війною», в якій зіткнулися комерційні інтереси США, Румунії та інших країн. У Франції не було власної нафти, а запаси в Алжирі ще не були відкриті. В результаті французький уряд ускладнив життя власної молодої автоіндустрії введенням додаткових податків на автомобілі. Тому був дуже своєчасним випуск простої і недорогої машини. З початком війни передбачалося використовувати автомобіль як санітарний (носилки розташовувалися поверх моторного відсіку і сидіння пасажира), і кулеметний - в даному випадку місце переднього пасажира було обладнано під вогневу точку.
Дивна вся історія цього автомобіля: від його виникнення до участі в Першій світовій війні. На настільки примітивну розробку знайшлося дуже багато покупців. Колишні торговці вугіллям Робер Борб'є і Анрі Девуа приймали замовлення на виготовлення свого неординарного і дешевого автомобіля за три роки наперед, заздалегідь приймаючи і оплату за свою працю. Черга утворювалася за рахунок досить тривалого процесу складання автомобіля. Дивно й те, що Девуа і Борб'є зуміли випустити кілька екземплярів спортивних автомобілів, які займали перші місця у найвідоміших змаганнях того часу.
Припинення виробництва автомобілів. Закриття компанії
Незабаром після початку Першої світової війни виробництво було згорнуто, а в 1920 році права на конструкцію автомобіля викупив пан Біне, після чого почалося виробництво оновленої версії в майстерні Mahieux et Cie в місті Леваллуа-Перре на Сені. Була змінена конструкція кузова, так що два пасажири могли сидіти поруч один з одним, як і раніше, перед водієм, а також була застосована тришвидкісна коробка передач. Однак, автомобіль вже не витримував конкуренції, особливо з боку машин з карданним приводом коліс, і в 1925 році виробництво було згорнуто остаточно. За різними даними, було вироблено від 2 до 3 тисяч автомобілів. На 2010 рік в робочому стані відомо про 6 автомобілів.
Участь у автоперегонах
Автомобілі Bédélia успішно виступали на різних змаганнях:

у 1911 і 1912 роках була здобута перемога в класі «циклокарів» на змаганнях Meeting du Mans;
у 1911 і 1912 роках була здобута перемога на Course de Val Suzon;
у 1911 і 1912 роках була здобута перемога на Course de Gometz le Châtel;
у 1912 році на треку в Брукленді Bédélia встановив годинний рекорд швидкості - 74 км/год, рекорд на 50 і на 100 миль, а найвища швидкість склала 104 км/год;
у 1912 році компанія посіла перше місце в перегонах Tour de France в категорії «циклокарів»;
у 1912 році - перше і друге місця в Gran Prix de France;
перші місця в Course de Gaillon в 1911, 1912 і 1913 роках;
у 1912 і 1913 роках була здобута перемога на Circuit de Paris;
у 1913 році здобуто друге місце на змаганнях Cyclecar Grand Prix в Ам'єні. Перше місце зайняв циклокар Morgan;
у 1913 році здобуто перше і друге місця у Course Paris-Le Havre;
у 1913 році була здобута перемога в Course Paris-Nice.

В цілому, автомобілі здобули 29 перемог і встановили декілька світових рекордів.
У сувенірній і ігровій індустрії
Модель в масштабі 1/43 була випущена в Італії фірмою Brumm.
Список автомобілів Bédélia
1910 - Bédélia BD2

wikipedia.org (uk)