Volkswagen Polo (Typ 9N) `2003

Положение обязывает русский язык / Положення зобов'язує UA
КОЛЕСА.РУ
ДАТА - 09/06/2003

RUS Нет, конечно, путешествовать по мегаполису на большом, роскошном, мощном автомобиле - кайф для избранных. Сидишь в кожаном кресле, вокруг всяческие урбанистические пейзажи проплывают. И самому приятно, и окружающие взирают с уважением. Комфортом наслаждаешься, свободой упиваешься. Одна беда - свобода эта в последнее время перестала радовать полнотой, что ли. Потому что жизненного пространства на всех уже не хватает. Стоишь в пробке с гордым видом мамонта, направо-налево не сунуться из-за реального риска банально не пролезть. А потом еще с тем же безнадежно гордым видом медленно крейсируешь вдоль тротуара в надежде найти место для парковки. Место, быть может, и найдется, но его как всегда окажется маловато. Едем дальше.
А ведь все могло быть иначе. Будь машина раза в два короче и уже. Другими словами, юрче и проворнее. И городские дебри вдруг станут не такими уж непролазными, и проблема с паркингом потеряет былую остроту. Неувязочка выходит только в вопросе имиджа - ну нет солидности во всех этих милых малышках с их веселенькими салончиками.
Посещают подобные мысли? К счастью, есть понимающие люди, и работают они в концерне Volkswagen. К процессу создания компактных автомобилей вольфсбуржцы подходят со всей возможной серьезностью. Спроектировать машину малого класса для них - не повод породить очередную игрушку для всеобщей забавы, а возможность реализовать престижную атрибутику в новом масштабе. Пожалуйста - нынешний Polo: буржуазно-демократический дизайн в гольф-стиле, фары с прозрачным намеком на престиж штуттгартского происхождения. Колеса диаметром не менее четырнадцати дюймов, бамперы в цвет кузова. Да и определить истинные размеры машины по фотографиям, без привязки к местности, не так уж и легко - настолько выверены ее пропорции.
Точно такая же внеклассовая картина наблюдается внутри. А по респектабельности и качеству интерьера Polo вышел на недосягаемые для конкурентов рубежи. Абсолютно взрослая машина! И пусть вас не смущает скромность версии, изображенной на фотографиях, - это самый простой вариант, основа для шик-апгрейда. Поднимаясь дальше по ступеням фирменной иерархии - Trendline, Comfortline, Highline, в конце концов добираешься до сияющей вершины. Туда, где есть сотня лошадей под капотом, светлая кожа и совершенная аудиосистема, климат-контроль и электролюк, шестнадцатые диски и ESP. Такой набор грозит развить комплекс неполноценности у большинства владельцев Пассатов, а заодно избавить от этого комплекса того, кто решился-таки насладиться преимуществами небольшого автомобиля.
Более того, никакого ощущения нахождения в зажатом пространстве в Polo не испытываешь - сидеть за рулем на редкость просторно. А регулировки кресла по высоте и рулевой колонки в двух направлениях дают возможность выбрать полностью устраивающую именно вас геометрию посадки. Конечно, сзади уже не так комфортно, однако с точки зрения пассажиров второго ряда Polo удобнее многих одноклассников. Кстати, базовость оснащения данного автомобиля вылилась в отсутствие задних подголовников, да и само сиденье складывается только целиком. И это при том, что четыре подушки безопасности входят в стандартное оборудование. Выходит, максимум защиты приходится на передних седоков, что вполне оправдано. И уж никак нельзя не отметить заботливое отношение создателей машины к мелочам. К мелочам в буквальном смысле этого слова, потому что здесь предусмотрены места для всякой всячины, от пачки сигарет до зонтов и фотоаппаратов: в помощь перчаточному ящику и карманам в дверях предназначены длинная полка под передней панелью и выдвижные контейнеры под креслами.
Стайлинг салона Polo подчеркивает его принадлежность к многочисленному фольксвагеновскому клану. Пожалуй, единственная по-настоящему оригинальная деталь - рулевое колесо с четырьмя плоскими спицами. А главной фамильной ценностью остается симметричная приборная панель со жгуче-синей подсветкой. Но более всего удивляет то, что и на ходу Polo мало чем отличается от своих старших собратьев. Если задаться целью проанализировать это явление, то можно выделить несколько составляющих такого разительного сходства.
Во-первых, плавность хода. Естественно, вывести из равновесия небольшой автомобиль проще, чем крупный, однако подвеска Polo очень эффективно демпфирует рельеф покрытия. Никакой тряски, никаких брыканий, проезжаешь железнодорожный переезд - пара мускулистых покачиваний, шуруешь по обледенелой колее - Polo степенно переваливается с бока на бок. На дорогах, именуемых у нас трассами федерального значения, автомобиль способен уверенно поддерживать скорости до 140-150 км/ч, демонстрируя большую стабильность, чем вазовская десятка. Вторым фактором можно назвать отменную шумоизоляцию: звукам, издаваемым двигателем, покрышками и ветром, проникновение в салон дается с большим трудом.
В-третьих, управляемость. Polo воспринимается как совершенно цельный автомобиль, послушный и надежный в любых ситуациях. Отклики на действия рулем плавные, точные, и каждый градус угла поворота колес отражается в изменении возвращающего усилия, за что отдельное спасибо отличной настройке электроусилителя. Практически такие же ощущения дарят водителю и Golf, и Passat с их гидроусилителями.
Четвертый компонент - типично фольксвагеновские тормоза, при описании которых не избежать аналогий с хирургом и скальпелем. Ход педали небольшой, а неловкое обращение с ней приводит к тому, что Polo останавливается как вкопанный, на скользких участках отчаянно пульсируя АБС. К столь обостренной чувствительности машины требуется адаптироваться, зато взамен вы обретаете уверенность в автомобиле и в себе.
И динамикой Polo не разочаровал. 1,4-литровый моторчик весьма тяговит в нижнем диапазоне оборотов, первая и вторая ступени трансмиссии характеризуются достаточно короткими передаточными числами, и с такой гармонией под капотом автомобиль на радость бойко выстреливает. Может, гонщика из Polo и не выйдет, но и место в аръегарде - не его участь. А вот с чем придется мириться, так это с экологическими задержками в реакциях электронной педали газа. Хорошо еще, что они не так заметны и навязчивы, как на шкодовской Фабии.
Усаживаясь за руль пятиметрового седана или трехтонного внедорожника, важный господин произнесет: положение обязывает. Произнесет с величием, в котором слышится какая-то обреченность. Но с появлением Polo эта обреченность будет звучать неискренне, ибо есть теперь автомобиль из другого измерения - идеальный обитатель городской среды, обладание которым не грозит ущербом самому безупречному имиджу.

UA Ні, звичайно, подорожувати по мегаполісу на великому, розкішному, потужному автомобілі - кайф для обраних. Сидиш у шкіряному кріслі, навколо всілякі урбаністичні пейзажі пропливають. І самому приємно, і оточуючі дивляться з повагою. Комфортом насолоджуєшся, свободою впиваєшся. Одна біда - свобода ця останнім часом перестала радувати повнотою, чи що. Тому що життєвого простору на всіх вже не вистачає. Стоїш у пробці з гордим виглядом мамонта, направо-наліво не сунутися через реальний ризик банально не пролізти. А потім ще з тим же безнадійно гордим виглядом повільно крейсіруешь уздовж тротуару у надії знайти місце для парковки. Місце, можливо, і знайдеться, але його як завжди виявиться замало. Їдемо далі.
Але ж все могло бути інакше. Будь машина рази у два коротше і вже. Іншими словами, юрче і спритніше. І міські нетрі раптом стануть не такими вже непролазними, і проблема з паркінгом втратить колишню гостроту. Неувязочка виходить тільки у питанні іміджу - ну немає солідності у всіх цих милих малят з їх веселенькими салончиками.
Відвідують подібні думки? На щастя, є розуміючі люди, і працюють вони у концерні Volkswagen. До процесу створення компактних автомобілів вольфсбуржці підходять з усією можливою серйозністю. Спроектувати машину малого класу для них - не привід породити чергову іграшку для загальної забави, а можливість реалізувати престижну атрибутику у новому масштабі. Будь ласка - нинішній Polo: буржуазно-демократичний дизайн у гольф-стилі, фари з прозорим натяком на престиж штуттгартського походження. Колеса діаметром не менше чотирнадцяти дюймів, бампери у колір кузова. Та й визначити справжні розміри машини по фотографіях, без прив'язки до місцевості, не так вже й легко - настільки вивірені її пропорції.
Точно така ж позакласова картина спостерігається всередині. А по респектабельності і якості інтер'єру Polo вийшов на недосяжні для конкурентів рубежі. Абсолютно доросла машина! І нехай вас не бентежить скромність версії, зображеної на фотографіях, - це найпростіший варіант, основа для шик-апгрейду. Піднімаючись далі сходами фірмової ієрархії - Trendline, Comfortline, Highline, зрештою добираєшся до сяючої вершини. Туди, де є сотня коней під капотом, світла шкіра і досконала аудіосистема, клімат-контроль і електролюк, шістнадцяті диски і ESP. Такий набір загрожує розвинути комплекс неповноцінності у більшості власників пасатів, а заодно позбавити від цього комплексу того, хто зважився-таки насолодитися перевагами невеликого автомобіля.
Більш того, ніякого відчуття знаходження у затиснутому просторі у Polo не відчуваєш - сидіти за кермом на рідкість просторо. А регулювання крісла по висоті і рульової колонки у двох напрямках дають можливість вибрати повністю влаштовує саме вас геометрію посадки. Звичайно, ззаду вже не так комфортно, проте з точки зору пасажирів другого ряду Polo зручніше багатьох однокласників. До речі, базовість оснащення даного автомобіля вилилася за відсутності задніх підголівників, та й саме сидіння складається тільки цілком. І це при тому, що чотири подушки безпеки входять у стандартне обладнання. Виходить, максимум захисту припадає на передніх сідоків, що цілком виправдано. І вже ніяк не можна не відзначити дбайливе ставлення творців машини до дрібниць. До дрібниць у буквальному сенсі цього слова, тому що тут передбачені місця для всякої всячини, від пачки сигарет до парасольок і фотоапаратів: на допомогу рукавичковому ящику і кишеням у дверях призначені довга полиця під передньою панеллю і висувні контейнери під кріслами.
Стайлінг салону Polo підкреслює його приналежність до численного фольксвагенівському клану. Мабуть, єдина по-справжньому оригінальна деталь - рульове колесо з чотирма плоскими спицями. А головною фамільною цінністю залишається симетрична приладова панель з пекучо-синім підсвічуванням. Але найбільше дивує те, що і на ходу Polo мало чим відрізняється від своїх старших побратимів. Якщо поставити собі за мету проаналізувати це явище, то можна виділити кілька складових такої разючої подібності.
По-перше, плавність ходу. Природно, вивести з рівноваги невеликий автомобіль простіше, ніж великий, проте підвіска Polo дуже ефективно демпфує рельєф покриття. Ніякої тряски, ніяких брикань, проїжджаєш залізничний переїзд - пара м'язистих погойдувань, шуруєш по зледенілої колії - Polo статечно перевалюється з боку на бік. На дорогах, іменованих у нас трасами федерального значення, автомобіль здатний впевнено підтримувати швидкості до 140-150 км/год, демонструючи більшу стабільність, ніж ВАЗівська десятка. Другим фактором можна назвати відмінну шумоізоляцію: звукам, що видаються двигуном, покришками і вітром, проникнення у салон дається з великими труднощами.
По-третє, керованість. Polo сприймається як абсолютно цілісний автомобіль, слухняний і надійний у будь-яких ситуаціях. Відгуки на дії кермом плавні, точні, і кожен градус кута повороту коліс відбивається у зміні зусилля (що повертає), за що окреме спасибі відмінному налаштуванні електропідсилювача. Практично такі ж відчуття дарують водієві і Golf, і Passat з їх гідропідсилювачами.
Четвертий компонент - типово фольксвагенівські гальма, при описі яких не уникнути аналогій з хірургом і скальпелем. Хід педалі невеликий, а незручне поводження з нею призводить до того, що Polo зупиняється як укопаний, на слизьких ділянках відчайдушно пульсуючи АБС. До настільки загостреної чутливості машини потрібно адаптуватися, зате натомість ви знаходите впевненість у автомобілі і у собі.
І динамікою Polo не розчарував. 1,4-літровий моторчик вельми тяговить у нижньому діапазоні оборотів, перша і друга ступені трансмісії характеризуються досить короткими передавальними числами, і з такою гармонією під капотом автомобіль на радість жваво вистрілює. Може, гонщика з Polo і не вийде, але і місце у ар'єгарді - не його доля. А ось з чим доведеться миритися, так це з екологічними затримками у реакціях електронної педалі газу. Добре ще, що вони не так помітні і нав'язливі, як на шкодовської Фабії.
Сідаючи за кермо п'ятиметрового седана або тритонного позашляховика, важливий пан вимовить: положення зобов'язує. Вимовить з величчю, у якому чується якась приреченість. Але з появою Polo ця приреченість буде звучати нещиро, бо є тепер автомобіль з іншого виміру - ідеальний мешканець міського середовища, володіння яким не загрожує збитком самому бездоганному іміджу.